- оповідач
- —————————————————————————————опові́да́чіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
оповідач — і/дача/, ч. 1) Той, хто оповідає що небудь, розповідає про щось. || Той, хто вміє гарно, майстерно розповідати що небудь. || Письменник, який володіє мистецтвом викладу. || Артист або учасник художньої самодіяльності, що виступає перед глядачами… … Український тлумачний словник
оповідачка — и. Жін. до оповідач … Український тлумачний словник
повідач — а, ч. Оповідач … Український тлумачний словник
розповідач — ві/дача/, ч. Те саме, що оповідач … Український тлумачний словник
фацеціоніст — Фацеціоніст: анекдотист [18] жартівник, оповідач анекдотів або гумористичних оповідань [IV] жартівник, оповідач анекдотів [III] жартівник, оповідач веселих пригод, анекдотів [II] оповідач анекдотів [36] фацеціоніст: шутникъ [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
Кузеля, Зенон Францискович — Зенон Францискович Кузеля Зенон Кузеля Дата рождения: 23 июня 1882(1882 06 23) Место рождения: село Поручин, Галиция, Австро Венгрия (ныне Бережанский район Те … Википедия
жирші — невідм., ч. Виконавець народних пісень і поем казахського народного епосу, народний співець, оповідач … Український тлумачний словник
повістяр — а/, ч. 1) Автор повістей. 2) рідко. Те саме, що оповідач 1) … Український тлумачний словник
фаціціоніст — Фаціціоніст: жартівник, оповідач веселих пригод, анекдотів [20] … Толковый украинский словарь